- протопресвітер
- 1. Звання, що надають головному серед протоієреїв; 2. Особа, що отримала це звання
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
протопресвітер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
протопресвітер — а, ч., церк. 1) Головний священик у великих соборах. 2) У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах … Український тлумачний словник
сан духовний — Звання духовної особи, що відображає її місце всередині церковної ієрархії за перевагою честі й влади: протодиякон, архидиякон, протоієрей, протопресвітер, архимандрит, ігумен, єпископ, архиєпископ, митрополит, патріарх; звання … Словник церковно-обрядової термінології
ВИЗАНТИНОВЕДЕНИЕ — [византинистика], комплексная гуманитарная дисциплина, изучающая историю, язык, религию, право и культуру (лит ру, философию, искусство и пр.) Византийской империи (IV XV вв.), ее истоки, типологические особенности, связи с др. странами и… … Православная энциклопедия